Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Закони — це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі — Верховною Радою України), мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини.

Закони зазвичай поділяються на конституційні та звичайні.

Підзаконні нормативно-правові акти — результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб) та уповноважених на те державою громадських об’єднань. Такі акти зазвичай розвивають чи деталізують окремі положення законів.

Розрізняють такі види підзаконних нормативно-правових актів залежно від суб’єктів, що їх видали:

  • нормативні акти Президента України

  • нормативні акти Кабінету Міністрів України

  • нормативні акти Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим

  • нормативні акти міністерств, державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом

  • нормативні акти місцевих державних адміністрацій

  • нормативні акти органів місцевого самоврядування

  • нормативні акти відділів та управлінь відповідних центральних органів на місцях

  • нормативні акти керівників державних підприємств, установ, організацій на місцях

  • інші підзаконні нормативні акти.